Молодь України під час війни

Уже багато років Україна потерпає від війни. Жорстокість, насильство, нескінченні сльози і страждання постійно супроводжують жителів країни щодня. З екранів телевізора в новинах ми постійно споглядаємо факти чергового обстрілу ракетами або шахедами; факти чергової руйнації житлових будинків, факти пошкодження об'єктів інфраструктури і стає зрозумілим, що народ знов буде потерпати від відключення світла, тепла, від перебоїв у роботі міського транспорту. Лікарні в черговий раз приймають поранених громадян, яких вийняли з-під завалів житлового будинку...
Так. Можна іще довго перераховувати всі негаразди, всі трагедії, що супроводжують українців щодня. Але друзі! Для того, щоб закінчити весь цей кошмар, потрібно виходити із стану зосередженості на стражданні. І тим паче вкрай необхідно відходити від культивації в своєму розумі ненависті до ворога. Уже настав той час, коли стало зрозумілим, що конче необхідно усвідомити: а що далі? Життя має продовжуватись. Потрібно, нарешті, робити якісь кроки для закінчення війни цивілізованим способом. Діти, молодь не зобов'язані навчатись воювати. Вони хочуть малювати, співати, танцювати.
У вихідний день я гуляла в центрі міста. Київ живе своїм життям. Люди також прогулюються, п'ють каву, спілкуються. На одному із перехресть мені пощастило побачити танцювальний колектив, який робив відеозапис танцю для свого блогу. Мені пощастило і танок записати, і сумісне фото зробити. І на фоні цієї події у мене виникли деякі роздуми. І я залюбки ними з вами поділюся.
Молоді люди насичені енергією життя. В молодому віці житя видається безкінечним і думки завжди наповнені планами на майбутнє. Якщо в дитини, в юнака не зіпсована мораль, якщо в молодої людини здорова психіка, вона ніколи не думає когось вбити, комусь зробити шкоду. Подивіться з яким задоволенням ці діти танцюють https://youtube.com/shorts/I1Sw19GmS40?si=jTLvYEode-16IYRB
І зверніть увагу на те, які костюми вони підготували. І подумайте про те, скільки часу вони витратили на продумування костюмів, репетицію танцю, продумування локації для зйомки відео. Вони ніяк не війною жили в цей час. Не думали кого застрелити чи над ким познущатись. Вони жили тим, як зробити гарно, весело: щоб їх творчість принесла і їм самим і людям радість.
Давайте, дорогі мої читачі, міняти свої думки, свої настрої на створення життя. Давайте почнем думати про майбутнє своє і наших дітей. Молоді люди заслуговують тільки на краще, на світле майбутнє. Давайте пробуджувати в своїх серцях любов до життя, милосердя до наших беззахисних перед злом світу молодих людей, дітей. Давайте разом підтримувати способи закінчення війни цивілізованним шляхом через перемовини. Давайте підтримувати людину, яка пропонує такий спосіб. Цією людиною є Ruslan Lykholit - власник цього видання. Детальну інформацію про те хто є Руслан Лихоліт ви можете знайти в інших рубриках нашого видання.
Бажаю всім читачам цієї статті мудрості і відповідальності за наше підростаюче покоління.